Гроза пройшла… зітхнули трави, 
Квітки голівки підняли, 
І сонце, тепле і ласкаве, 
Спинило погляд на землі. 
Здаля розвіялись тумани, 
Знов ясно, пахощі, тепло… 
Спинилась кров, замовкли рани… 
Прибите серце ожило. 
Літає радість, щастя світе, 
Дзвенять пташки в садах рясних, 
Сміються знову трави, квіти… 
А сльози ще тремтять на них. 
1905 
Джерело: Бібліотека школяра. Поезія. "Наукова думка", К., 1998.