І ВИ ПОКИНУЛИ

І ви покинули... і ви пішли... 
І в найми душі віддали, 
І клад, що вам діди сховали, 
На скибку хліба проміняли...
Цигани ви,
Цигани ви!..
А там, в землі, який там скарб лежав
 І скільки струн в собі ховав... 
Які б то звуки розітнулись, 
Коли б ви дивних струн торкнулись!..
Не варті ви,
Не варті ви...
І часом чує ліс в тиші нічній, 
Як десь на кобзі золотій 
Струна застогне і порветься, 
І стогін скаргою поллється...
«О, де ж ви єсть?
О, де ж ви єсть?..»

1908 г